Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Перепартолити, -лю, -лиш, гл. = перепартачити.
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Посповнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл.
1) Наполниться (во множествѣ).
2) Сдѣлаться полнымъ (во множествѣ). Вам, ягідки, посповняйтеся.
Ремінець, -нця, м.
1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ.
2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Піде маленьке і термосить тата: вставайте.
