Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Забудеться горе.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Назі́мий, -а, -е. Озимый. Ми віночки плетемо не з золота, — з яриці, з назімої пшениці.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. Загоготів якийсь підземний глас.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Смердюха, -хи, ж. Вонючій предметъ.
Улегчати, -чаю, -єш, сов. в. улегчити, -чу, -чиш, гл. Облегчать, облегчить.
Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. 2) Одинъ изъ участниковъ свадебнаго обряда.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.
