Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Берда, -ди, ж. Стража.
Ґаланці́, -ці́в, м. мн. Узкіе брюки.
Неприятельство, -ва, с. Вражда, непріязнь.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье.
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. Московський самодержець.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід.
