богородиця
Богородиця, -ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Куца Богородиця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Том 1, ст. 80.