Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає?
Репігати, -гаю, -єш, гл. Сильно лить.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Cм. відчахнути.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
