Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодячок

Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДЯЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДЯЧОК"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Кашний, -а, -е. Икристый. Кашна риба. Чигир. у.
Перекрити Cм. перекривати.
Потоляти, -ля́ю, -єш, гл. Потворствовать.  
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться. Шейк.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167. 2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив. Мир. ХРВ. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДЯЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.