Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Келеф, -фа, м. = келеп 2.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола.
Попідгортатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и підгорнутися, но во множествѣ.
Розстелити, -ся. Cм. розстеляти, -ся.
Тихішати, -шаю, -єш, гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав.
