Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Стукни, грякни копитами у ворота. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили.
Дове́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Золотариха, -хи, ж. Жена золотыхъ дѣлъ мастера.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Ножені пальці.
Пляха, -хи, ж. Бутыль, большая бутылка. Таз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: «Випий чарку, випий!»
Такеньки, такечки, нар. Ум. отъ так.
Углиб нар. Въ глубину.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
