Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоно

Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОНО"
Глодовий, -а, -е. Боярышниковый. Чуб. ІІІ. 58. Грин. II. 34.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Зазира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зазирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заглядывать, заглянуть. Бодай умірати і в свій горщок зазирати. Ном. № 9616. Срібнорогий в воду зазирає. К. Досв. 67. 2) = зазіхати. Хоч би мені дали моргів два, бо де ж мені на більше зазирати. Могил. у.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. ІІ. 125.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика. Зміев. у.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Пороскущуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Разростись кустами, раскуститься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.