Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Випікатися, -каюся, -єшся, сов. в. випектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається.
2) Выжигаться, выжечься.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
