Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Ва́жко, нар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Тяжко-важко убогому багату любити. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Коні уже важко йдуть. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Ігрище, -ща, с. = грище. Дівочі ігрища незабутні. На ігрищах ніхто як я перед вела.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Почув я, що на неї нахвалки — бить би то її.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Яка в мене борода чесна і велика. Вона чесного роду. Млин — чесна храмина. 3) чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.
