Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бойовисько

Бойовисько, -ка, с. = бойовище. Федьк. І. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЙОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЙОВИСЬКО"
Балакайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Волосяниця, -ці, ж. Власяница. Замість чернечої волосяниці надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73.
Да́ронько, -ка, м. Ум. отъ дар.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и... Вх. Зн. 21.
Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями. Желех.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЙОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.