Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богун

Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГУН"
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. Мет. 392. К. Досв. 102. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Грин. ІІІ. 603. Ум. Дністрочок. Чуб. V. 82.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою. Левиц. І. (Правда, 1868, 448).
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо. Конст. у.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.