Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодрити

Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРИТИ"
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік. Екатер. у. Слои. Д. Эварн.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо. Сумск. у.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Паливода, -ди, м. Сорвиголова. Ти знаєш, він який суціга, паливода, і горлоріз. Котл. Ен. І. 8.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Присмертний, -а, -е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: «в мене жінка присмертна», — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. І. 84).
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.