Батюшка, -ки, м. Священникъ, батюшка. Ум. батюшечка.
Вичищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. вичиститися, -щуся, -стишся, гл. Чиститься, вычиститься.
Голоморожжя, -жя, с. = голомороззя. Збіжє вимолочують звичайно в-осени на голоморожю.
Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
Обписати Cм. обписувати.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере.
2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь.
3) — обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл.
1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась.
2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Туди парубки збірались, по золотому складались.
3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Склався і поїхав.
4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. З яках частин вода складається.
5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Бійка з иншими хлопцями складеться. Регіт такий складається.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. 3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ). 4) Надлежаще взрослый для работъ. Слушні вже діти.
