Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодак

Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. І. 9. Ум. бодачок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДАК"
Блекотиця, -ці, ж. = блекот. Вх. Пч. II. 32.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
Позапліскувати, -кую, -єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю. Зміев. у.  
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.