Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божитися

Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИТИСЯ"
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Кочереґа, -ґи, ж. Брюква. Вх. Зн. 29.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах. К. Іов. 48.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Сисунча, -чати, с. = сисун. (Залюб).
Усяково нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.