Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божкарь

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Бараняточко, -ка, с. Ум. отъ бараня.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Невданий, -а, -е. Не способный ни къ чему.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона. Рудч. Ск. II. 145.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.
Устеляти, -ляю, -єш, сов. в. устеляти, -лю, -леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Грин. ІІІ. 637. Устілки устеляти у чоботи. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.