Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божкарь

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Горо́бка, -ки, ж. Воробьиная самка.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Похапний, -а, -е. Быстрый въ движеніяхъ, прыткій.
Урихтовувати, -вую, -єш, сов. в. урихтувати, -тую, -єш, гл. Улаживать, уладить, приладить. Шейк.
Учовпти, -пу, -пеш, гл. Понять, уразумѣть. Разів з десять скажу йому, поки вчовпе.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею. О. 1861. XI. 9 — 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.