Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божкарь

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖКАРЬ"
Буїй, -я, -є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Закамени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Превратить въ камень. Желех.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Писачок, -чка, м. 1) Ум. отъ писак. 2) Cм. друлівник. Шух. І. 277.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Прозоро нар. Прозрачно.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Шарнути, -рну, -неш, гл. 1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок. Грин. І. 70. 2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку. Св. Л. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.