Дзи́бнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Він як дзибнув мене по руці, то я й не стямивсь.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.).
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Паскудний, -а, -е. Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство.
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне.
Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Скринчина, -ни, ж. Плоховатый сундукъ. Твоя хижчина, моя скринчина з біленькими сорочками.
Христовий, -а, -е. Христовъ. Христова мучениця.
