Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бойка

Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЙКА"
Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око. К. Псал. 66.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.  
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє. АД. І. 190.
Стискання, -ня, с. Сжатіе, сжиманіе, сдавливаніе, пожиманіе.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Левиц. І. 158. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. Камен. у. З троєма дітьми приїздила. Камен. у.
Угам, -му, м. = угав. Після смерти встають і ходять на свій двір, угаму не дають живим. ЗОЮР. ІІ. 288.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.