Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божо

Божо нар. 1) По божьему. 2) О душевномъ состояніи: хорошо, пріятно, сладостно. Так тихо, божо на душі. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖО"
Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
В пред. см. у.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Н. п.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала. Богодух. у.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Складання, -ня, с. 1) Складываніе. 2) Наборъ, набираніе (въ типографіи). 3) Составленіе изъ частей. 4) Составленіе, сочиненіе. 5) Сложеніе. Кон. Ар. 97.
Убризькатися, -каюся, -єшся, гл. Обрызгаться.
Ходня, -ні, ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.