Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боїще

Боїще, -ща, с. 1) Битва, бой. Хоч і не одіб'єшся вже, так боїщем навтішаєшся. МВ. ІІ. 81. Івась кидає свої боїща та руйнування. Мир. ХРВ. 84. 2) Мѣсто битвы. Пішли ся брати ( = битися) на олов'яне боїще. Драг. 262. Или здѣсь просто = тік? Cм. боїсько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЇЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЇЩЕ"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати. Вх. Зн. II.
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Нагого́шитися, -шуся, -шишся, гл. Нахохлиться, надуться. Чого сидиш да напизилася, чого сидиш — нагогошилася? Рк. Макс.
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти. Чуб.
Охочекомонний, -а, -е. Принадлежащій къ вольной кавалеріи — військо. Вольная кавалерія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЇЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.