Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок.
Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. В лісі було, листя міло.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій.
Нюнявий, -а, -е. Плаксивый.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
П'ятенятко, -ка, с. Въ сказкѣ, шутливо: дитя пятницы. П'ятінка з маленькими п'ятенятками.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
