Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божевільник

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВІЛЬНИК"
Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Буркунина, -ни, ж. Стебель буркуна. На вгороді буркунина. Мил. 101.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ном. № 175. У кожної купи був свій ватажок. К. ЧР. 355. Ко́жній сва́шці по ковба́сціПосл. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖЕВІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.