Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богородицький

Богородицький, -а, -е. Богородичный. богородицька трава. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОРОДИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОРОДИЦЬКИЙ"
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.
Дуб'Я́к, -ка́, м. = дубняк? Гайда, гайда, дівча, гайда! де ж я тебе завтра знайду: чи в дуб'яках, чи в кропиві? Чуб. V. 97. Ум. дубячо́к. Рк. Макс.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі. Грин. III. 402.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Поетка, -ки, ж. Поэтесса. Желех.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища. Стор. МПр. 75.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОРОДИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.