Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богувати

Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГУВАТИ"
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ. Чуб. І. 262.
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе. Мир. Пов. II. 56.
Попригонити, -ню, -ниш, гл. = поприганяти.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Придатність, -ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало. Вх. Лем. 457. Вх. Уг. 264.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.