Бенькетний, -а, -е. Относящійся къ пиру, банкетный. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе.
Звича́йний, -а, -е. 1) Обыкновенный. 2) Вѣжливый, приличный. Була звичайна, поважала людей і гріха боялась. Хата, 166. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Ум. звичайне́нький.
Кендюховий, -а, -е. Относящійся къ желудку.
Мерли́ни, -ли́н, ж. мн. Отбываніе церемоніи по смерти кого. Ум. мерли́нни. Родинки й мерлинки не глядять лихої годинки.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ).
