Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богорожник

Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОРОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОРОЖНИК"
А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Відкривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Н. п. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Гаманище, -ща, Ув. отъ гаман.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей. Вх. Лем. 451.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Скосом нар. Наискось. Шух. І. 259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОРОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.