Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
Запіклува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Озаботиться, позаботиться о комъ. Нема кому тебе пожалувати, а ні тобою запіклуватися.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок.
Напрягти́, -ряжу́, -же́ш, гл. Нажарить. Загадав жінці напрягти сала.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Радніше нар. Охотнѣе.
Рівчачок, -чка, м. Ум. отъ рівчак.
Сандова, -ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Cм. сандоля.
Сміливо нар. = сміло. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає.
