Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка.
Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Зла личина. Чортъ.
Рожен, -жна, м.
1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен.
2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.
Сребло, -ла, с. и пр. = срібло и пр.
Таланниця, -ці, ж. Счастливая.
Тилє, -ля, с. Тупое ребро ножа, ножницъ и пр., противоположное лезвію.
