Бецман, -на, м. Неповоротливый человѣкъ, увалень, дубина, балбесъ. Який бецман, а нічого не вгоден робить.
Будзя, -зі, ж. Мясо.
Бутирь, -ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр.
Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Зсохти. Cм. зсихати.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл.
1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла.
2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце.
3) Поддерживать, поддержать, помочь. Підпірали своєю повагою церковні братства. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Шеляг, -га, м.
1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Стільки правди, як в шелягу сребра.
2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі.
