Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокорван

Бокорван, -на, м. Карбункулъ, огневикъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКОРВАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКОРВАН"
Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла. Кв. П. І. 152.
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Козонька, -ки, ж. = кізонька.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Рк. Левиц. Правують пани добре. Лебед. у.
Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКОРВАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.