Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застелятися

Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2)ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи! Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТЕЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТЕЛЯТИСЯ"
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
На́ворот, -ту, м. 1) Поворотъ. Желех. 2) Возвращеніе; повтореніе. Желех. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ. Желех.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Опанування, -ня, с. Овладѣніе, захватъ.
Ценцерія, -рії, ж. = центурія. Вх. Уг. 273.
Чабаниха, -хи, ж. Жена чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТЕЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.