Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить!
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Кумпанство, -ва, с. Компанія. За кумпанство циган повісився.
Підстароста, -ти, м.
1) Помощникъ старости 1.
2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб.
Посуконний, -а, -е. Состоящій изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ (о сукнѣ). Посуконне сукно.
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).
Шалаш, -ша, м. = хата.
