Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застава

Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. АД. І. 217. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. МВ. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. К. Досв. 122. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. Гол. IV. 423. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Шух. І. 235. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати. Чуб. V. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Шевч. 628. Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. О. 1861. II. 49. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. Чигир. у. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті. МВ. І. 93.
Морови́й, -а́, -е́ Моровой. морова губка. Труть для удержанія кровотеченія. Подольск. г.
Поливальниця, -ці, ж. 1) Поливальщица. Лохв. у. 2) Лейка. Лохв. у. Херс.
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2)ступа = походюча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104, 162.
Рубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. Чуб. V. 160. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Ном. № 7002. Поперед війська да січуть рубають. Чуб. III. 270. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка. ЗОЮР. І. 120.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Увірватися Cм. уриватися.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.