Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застава

Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. АД. І. 217. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. МВ. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. К. Досв. 122. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. Гол. IV. 423. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Шух. І. 235. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати. Чуб. V. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Верша, -ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. Cм. єтір з прутя.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. МВ. (О. 1862. І. 97). З'їду я од вас, мамо. Мнж. 38. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! Шевч. 300. 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть. Ном. № 1850.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала. МВ. (О. 1862. III. 34).
Первоцвіт, -ту, м. 1) Первый цвѣтъ растеній. 2) Раст. подснѣжникъ, Primula.  
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Храмування, -ня, с. Празднованіе храмоваго праздника. Вернулась наша Параска з храмування до господи. Г. Барв. 104.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.