Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застава

Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. Чуб. V. 29. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Рудч. Ск. II. 21. Положившії нову свиту і кожух в заставі. Мкр. Н. 3. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. АД. І. 217. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. МВ. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. К. Досв. 122. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. Гол. IV. 423. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Шух. І. 235. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати. Чуб. V. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВА"
Вирецептувати, -тую, -єш, гл. Разсказать, какъ по рецепту, точь въ точь. Так йому (на екзамені вчителеві) вирецептував, аж спасибі сказав. Св. Л. 225.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Здя́куватися, -куюся, -єшся, гл. Наблагодариться. Не здякуюсь. Ном. № 12052. Так ті люде не здякувались. ЗОЮР. І. 231.
Лиса́к, -ка, м. 1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432. 2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу. 3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32. 4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Накра́шувати, -шую, -єш, сов. в. накраси́ти, -шу, -сиш, гл. Накрашивать, накрасить. Желех.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Поночліжник, -ка, м. Пастухъ при ночной пастьбѣ. Ум. поночліжничок. То не гайдамаки, то поночліжнички. Мет. 308.
Поприносити, -шу, -сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих. Єв. Мр. І. 32.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.