Волочок, -чка, м.
1) Ум. отъ волок. Виплети, старий, волочок та піди на річку, може рибки вловиш.
2) Цилиндрическая склянка на снуркѣ, которой вынимаютъ изъ бочки водку для пробы. Горілку, то що, возять у Січ.... Привезеш горілку, що й прийде купувать і зараз бере волочок, тягає, сам п'є і душ десять час тує.
Грапи́ня, -ні, ж. Графиня.
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву.
2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
Притовкти, -вчу, -че́ш, гл. Придавить, вдавить, притиснуть.
Танець, -нцю, м.
1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся.
2) кривий — Родъ хоровода. Ум. танчик.
Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі.
