Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заспів

За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСПІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСПІВ"
Виннюха, -хи, ж. Родъ виннокислыхъ яблокъ. Вх. Зн. 7.
Геть меж. и нар. 1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Ном. № 8765. Іди ж собі геть. Рудч. Ск. II. 7. Во мн. числѣ — гетьте. 2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. Н. п. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить. Шевч. 633. 3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Лукаш. 109. Загнали лишків геть аж за Вислу. Лис. 4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть. Г. Барв. 303. 5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. К. ЧР. 82. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався. Греб. 362.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Мет. 246. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Рудч. Ск. І. 25. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. Чуб. V. 241. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму. Шевч. 535.
Коритко, -ка, с. Коробокъ, прикрѣпленный подъ коше́м надъ жерновами, сквозь который высыпается въ жернова зерно. Мик. 481.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні. Чуб. V. 1143.
Розмишлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розмислитися, -люся, -лишся, гл. Предаваться, предаться размышленію, размыслить. Не сиди, Марусю, розмишляйся. Мет. 159.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Тридцятеро числ. Тридцать душъ, штукъ. Тридцятеро й троє на подвір'ячко твоє. Чуб. У тридцятеро. Въ тридцать разъ. Та взяла вже тепер шовку у тридцятеро, чи що, та й обмотала знов. Рудч. Ск. II. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСПІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.