Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав.
Вовчок, -чка, м.
1) Ум. отъ вовк.
2) Названіе собаки.
3) — муха. Нас. ктирь, Asilus.
4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria.
5) Личинка майскаго жука.
6) Раст. Orobanche ramosa L.
7) Сережка на вербѣ.
8) Побѣгъ отъ древеснаго корня.
9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ.
Народолю́бець, -бця, м. Любящій народъ; народникъ.Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява.
Обжалуватися, -луюся, -єшся, гл. Нажаловаться, пожаловаться. Се, бачу, вони вам і обжалувались.
Позазночі нар. = позавчора.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
Управити, -ся. Cм. управляти, -ся.
