Бамбара, -ри
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад.
Позмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и змалювати, но во множествѣ.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.
Туболка, -ки, ж. Туземка.
