Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застилати

Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76). 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТИЛАТИ"
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Зігна́ти Cм. зганяти.
Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
На́ймиця, -ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Поскоритися, -рюся, -ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Роспукнути Cм. роспукати.
Це. Cм. Се.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик. Стор. МПр. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.