Безвіддя, -дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати.
Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Здріжа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Поковтати, -та́ю, -єш, гл. Проглотить (многое). Море поковтало бідолах.
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець.
