Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застаршинувати

Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАРШИНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАРШИНУВАТИ"
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70. 2) Отговариваться, отговориться.
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда. Грин. ІІІ. 683.
Наткати Cм. і. натикати.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Пипак, -ка́, м. Мозоль. Вх. Зн. 48.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Тузувати, -зу́ю, -єш, гл. Тормошить. Стягли ляшка свині з коня, стали тузувати.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАРШИНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.