До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Закуштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне?
Ли́са, -си, ж. = лисиця. Несе мене лиса за кленові ліса. Ум. лиска, ли́сочка.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. 2) Рядъ. Ум. плаїчок. Ід бичок у плаїчок.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. Гріє їй своїм подихом руки. Подих ночної прохолоди.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую.
Умотати, -ся. Cм. умотувати, -ся.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный.
