Адже́, адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Адже ти бачила! 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить.
Доскрі́буватися, -буюся, -єшся, гл. Доскребываться, докапываться, добираться. Він доскрібується вже до мене.
Заджерґота́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заговорить на непонятномъ языкѣ (преимущественно о евреяхъ).
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала.
Зюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.
Поналигувати, -гую, -єш, гл. Тоже, что и налигати, но многихъ. Поналигуй волів.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна.
