Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала.
Леда́й I = леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться?
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L.
Підпалля, -ля, с. соб. Тонкія щепки для растопки.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей.
Рухнути, -ся. Cм. рухати, -ся.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Тягар, -ра, тягарь, -ря, м. Время, тяжесть. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть.
