Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Вн... Cм. ун.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Шандриця, -ці, ж. Часть крыла вѣтряной мельницы. Залюб.
