Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засторцювати

Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОРЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТОРЦЮВАТИ"
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Чуб. І. 314. Ум. за́родочок.  
Казитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Бѣситься. Собаки з жиру казяться. Ном. № 10801. 2) Бѣситься, проказить. Як же були на самоті, то молитовники ховали, казились, бігали, скакали. Котл. Кн.
Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Камен. у. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. Подольск. г. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з'явилась і счезла, як мара. Левиц. І. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Камен. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Натрудоватіти, -ватію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться шелудивымъ. Вх. Зн. 40. 2) Сдѣлаться въ лицѣ брюзглымъ и мѣднокраснаго цвѣта. Піяк натрудоватіє. Вх. Зн. 40.
Рідчати, рідшати, -шаю, -єш, гл. Рѣдѣть. Опівдні ярмарок почав рідшати, почали люде росходитись, поярмаркувавши. Левиц. І. 108.
Сват, -та м., мн. свати и сватове. 1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Маркев. 109. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом. Харьк. 2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку. 2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Вас. 166. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Грин. III. 485. К. ПС. 33. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. Левиц. І. 377. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну. Мет. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТОРЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.