Драглі́, -лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. 2) Кушанье: студень. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety.
Залиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. 1) — до ко́го, на ќого. Ухаживать за кѣмъ (о любовномъ ухаживаніи). Не ходи, не люби, не залицяйся, — не пойду за тебе, ти ж не сподівайся. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився, чи на другу залицявся, мене одцурався. 2) — на ко́го. Имѣть виды на кого, желать кого. А на того Середенка старий дукач залицявся: ходить дукач по ярмарку, собі наймита шукає. 3) Намѣреваться, собираться. Через тебе, вражий сину, мене мати била. Не била, не била, залицялась бити. Подольск. г. Хлопці... вже залицялись бити мене.
Заморо́чити, -чу, -чиш, гл. Помрачить, омрачить, а переносно: заморочить, ослѣпить, одурить, ошеломить. Дівчинонька козаченька та й заморочила. заморо́чило го́лову. Закружилась голова.
Клапаня, -ні, ж. = клепаня. .
Ли́бці, -ців, мн. Бичевка съ привязаннымъ мясомъ для ловли рыбы.
Людці́, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Такі собі людці, — не дуже гарні!.. — Траплялись і хороші людці.
Приваба, -би, ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили.
