Гноївка, -ки, ж.
1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко.
2) Erystalis tenax.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Кульгати, -га́ю, -єш, гл. Хромать. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Одже дарма, що наука на катедрах культы або спала.
Купільниця, -ці, ж. = купільник.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. .
