Визубень, -бня, м. Зазубрина.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ).
Нацюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. Намочить.
Поклик, -ку, м. Зовъ, кличъ; воззваніе. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ.
