Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставлятися

Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. Вх. Лем. 417. 2) Биться, побиться объ закладъ. Вх. Лем. 415. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався. Ном. № 11932.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВЛЯТИСЯ"
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Опаска, -ки, ж. Опасеніе. Без опаски спать лягли. Чуб. V. 1051.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Професорство, -ва, с. Профессорство. Желех.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.