Вечорина, -ни, ж.
1) = вечір. Хоч не вранці, — в вечорині.
2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину.
3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать.
Знемаганий, -а, -е. . — на Изнеможенный чѣмъ. Постреляний, порубаний на рани смертельні знемаганий.
Комиз, -зу, м. Капризъ. Ач як на його комиз напав. Ось я тобі!
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Рукавичний, -а, -е. Перчаточный.
Сухозлотиця, -ці, ж.
1) = сухозлітка 1.
2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы.
3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею.