Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Красота, -ти, ж. = краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Божою красотою людей веселити.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Ніжли сз. = ніж.
Обставити, -ся. Cм. обставляти, -ся.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Позгонити, -ню, -ниш, гл.
1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили.
2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Розм'єскати, -каю, -єш, гл. Раздавить, размозжить.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує.
