Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Крупкий, -а, -е. Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша).
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Перестилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -стелю, -леш, гл. Перестилать, переслать вновь. Перестилайте їм постілоньку так, як я перестилала.
Письмацтво, -ва, с.
1) Грамотность.
2) Плохое сочинительство.
3) соб. Плохіе писатели. Письмацтво дике.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку.
Уболона, -ни, ж. = оболона.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ.
